Про «футбольний менталітет» вболівальників

In Архів

Культура вболівання футбольних фанатів певним чином доповнює уявлення про

ту чи іншу країну. Футбол стає ще одним фактором, що об’єднує народ всередині

держав. Відвідавши хоча б один матч будь-якого чемпіонату, можна не мало дізнатись

про «футбольний менталітет» окремої нації. Кожен футбольний чемпіонат по-своєму

унікальний, не рідко саме завдяки вболівальникам, які створюють неповторну

атмосферу.

Так, відвідавши, скажімо, матч чемпіонату Англії, які можемо зробити висновки

про англійських фанатів?

Справжніми шанувальниками цієї гри вони стають ще з

дитинства, а сімейний похід на стадіон перетворюється на щотижневе свято, традицію.

Найпопулярніші газети про футбол викликають неабиякий ажіотаж у публіки і зникають з

прилавків магазинів вже через кілька днів з моменту продажу. Тому все сильніше футбол у

Англії набуває соціального характеру.

Під час будь-якої гри стадіони в Англії заповнені

ледь не на 100 %, а англійські фанати, надзвичайно емоційні на трибунах, завжди

підтримують лише свою улюблену команду, навіть незважаючи на її численні поразки .

Англійські вболівальники надто впевнені у тому, що їхній футбол найсильніший, тому

часто демонструють свою зверхність над суперниками, навіть не приховуючи цього.

Будь-який футбольний матч в Англії це насамперед унікальна атмосфера, яку створюють

самі ж глядачі, співаючи найвідоміші фанатські хіти. Коли увесь стадіон в один голос

співає відому пісню «You will never walk alone», ти розумієш, що Англія – це колиска

футбольного фанатизму.

Хоча слово «футбольний фанатизм» я б не став сприймати

лише позитивно. В Англії, як правило, є свої відомі на весь світ футбольні хулігани, і

звісно ж, не обходиться без дрібних провокацій і сутичок.

Можливо, виною цьому є

пиво, без якого чомусь не можу уявити англійського вболівальника.

А ось чим є футбол для італійців?

Мені пощастило побувати на двох матчах команд із першої

п’ятірки. Для італійців похід на стадіон не є настільки звичним, як для англійця. Для

них це скоріше чудова нагода поспілкуватись з іншими шанувальниками футболу,

відволіктися від повсякденного життя і просто розважитись.

Помітив, що приблизно з

2010 року на стадіонах в Італії значно зменшилась кількість відвідувачів. Зараз

футбольні арени найчастіше заповнені хіба що наполовину, але на матчах грандів

італійського футболу і надалі висока відвідуваність.

Футбол в Італії асоціюється із

захоплюючим фаєр-шоу на трибунах, прапорами та величезними банерами на підтримку

своїх команд. Є й, як на мене, досить дивна особливість у італійських фанатів. Перед

грою команд, мабуть, кожен вболівальник неодмінно заходить у невеличке кафе, яке є

майже на всіх сучасних стадіонах.

Перш за все для них важливо добре поїсти, а вже

потім можна йти безпосередньо на гру. Якщо ж вони нічого не скуштували перед

матчем, то обов’язково це зроблять по його завершенні. Незвичний італійський

характер робить перегляд футбольного матчу ще більш емоційним. Зрештою, у цьому

вони нічим не поступаються англійським фанатам: також полюбляють усім стадіоном

співати свої улюблені пісні. До цього  долучаються навіть люди похилого віку,

яких на стадіоні , здається, не менше, аніж молоді.

Футбол для італійців – дещо більше, ніж

просто гра. Тому італійські фанати часто беруть участь у обговоренні політики

улюбленої футбольної команди, а керівництво клубів не рідко прислуховується до

побажань уболівальників, особливо коли мова йде по придбання нового гравця.

На відміну від італійського та англійського чемпіонатів, український футбол це

щось нове і неактуальне. В силу різноманітних, відомих нам обставин матчі українських

футбольних клубів зазвичай відбуваються при пустих трибунах. Звісно, поєдинки

провідних команд збирають на стадіонах аншлаг, але увесь матч чомусь проходить під

мовчання трибун та постійне лускання насіння, яке часом змінює нецензурна лексика та

расистські вигуки. Особливий контингент фанатів – ультрас, в українських клубів налічує

по кілька сотень осіб, в той час як у Європі ця кількість значно більша і вимірюється

тисячами.

Спортивні газети чи журнали, що спрямовані на висвітлення футбольних подій,

можна перелічити на пальцях. Самі ж легіонери, що приїжджають з інших чемпіонатів

скаржаться, що культура вболівання в Україні й близько не така, як в Бразилії чи Англії.

Футбол в Україні, поки що, на жаль,  не займає таку важливу нішу у житті людей, як у інших країнах.

Віталій РОМАНЮК

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment