Феномен кіберспорту

In Архів

Відеоігри: розвага чи професія?

Ваш син чи донька багато часу проводять за комп’ютером, і ви неабияк занепокоєні їхнім майбутнім? Не поспішайте   робити невтішні висновки. Можливо, саме їм усміхнеться вдача і захоплення відеоіграми переросте у професію. Як би дивно це не звучало, але,  тепер, у 21 столітті,    кіберіндустрія здатна   приносити величезні прибутки, і не лише виробникам відеоігор чи комп’ютерної техніки, а й простим геймерам. Усі знають про звичні нам види спорту, але зовсім мало людей чули про віртуальну альтернативу, яка вже давно отримала назву «кіберспорт».

Усе почалося з 2000-х років.   Нікому невідомі   геймери в багатьох країнах з надією на мінімальний успіх почали об’єднуватись в команди для участі в престижних на той час   локальних та міжнародних турнірах з відеоігор. Це були змагання з різних дисциплін. Щоб краще зрозуміти, проведемо паралель з великим спортом, де відбуваються турніри з різних видів: баскетбол, футбол, гольф, бокс, мотогонки і т.д. Так і в кіберспорті, у кожній дисципліні  змагаються по кілька десятків професійних команд. Команда складається з двох, трьох, п’яти, або ж навіть семи осіб, і залежно від дисципліни і зайнятого місця на турнірі отримувала грошову винагороду. Перші баталії проводились у звичайних комп’ютерних клубах, а вже згодом для таких подій почали спеціально облаштовувати невеликі зали. Крок за кроком   кіберспортивна індустрія приваблювала нових інвесторів. За кілька років   сума призових   зросла удвічі, а аудиторія, яка цікавилася   результатами кіберзмагань,   почала вимірюватися сотнями тисяч глядачів. Втім, такий стрімкий розвиток віртуального спорту   тоді не став важливим аргументом   для «далеких» від цієї сфери людей, які скептично   ставились   до будь-яких питань, що стосувалися слова «кіберспорт», та й геймери-початківці   великих перспектив у цьому не вбачали. Як виявилось згодом, це був лише початок.

Знаковим для кіберіндустрії став 2010 рік, коли кількість турнірів зросла ледь не втричі і набула світового масштабу. Для проведення змагань   почали виділяти окремі величезні холи, а глядачі отримали змогу через інтернет спостерігати   за прямими трансляціями   з місця подій.  Тоді ж кіберспортивні організації почали підписувати контракти зі своїми гравцями, а ті в свою чергу отримували  щомісячну заробітну плату. Внаслідок такого розвитку подій, кіберіндустрія почала приваблювати     нових   потенційних зірок кіберспорту, ще більше глядачів, ну і звісно ж, спонсорів, які здебільшого спеціалізувались на виготовленні комп’ютерної техніки. Найчастіше саме спонсори оплачували командам недешеві поїздки на престижні турніри за кордоном. Разом із залученням іноземних спонсорів   почався новий етап у кіберіндустрії - комерціалізація кіберспорту. З’являються професійні коментатори та спеціальні студії аналітики, а команди починають наймати професійних PR-менеджерів та скаутів, а також спеціалістів з маркетингу . Невдовзі було створено нову систему перегляду трансляцій. Принцип простий: глядачі купують квиток для перегляду, тим самим збільшуючи призові фонди деяких турнірів. Після таких нововведень організатори щомісяця фіксували нові рекорди по кількості глядачів, що стежать за трансляціями у інтернеті. Така ситуація зберігається і досі. Так, для   багатьох щасливців, які   змогли пробитись на вищі сходинки «безперспективного заняття», як на той час усі вважали,   звичайна розвага   перетворилась на професію, яка окрім грошей приносить ще й задоволення.

Від аматора до відомого мільйонера

Якби 5 років тому мені сказали, що   граючи у відеоігри я зможу стати мільйонером, я б відповів : «Ви божевільні!». Тепер така можливість професійних геймерів не дивує. Починаючи з 2011 року, кіберспорт у світі вийшов на суттєво новий рівень. Проведенням турнірів займаються десятки організаторів, які до того ж оплачують гравцям поїздки за кордон.. Найпопулярніші змагання сьогодні   проходять із таких дисциплін: Dota2, World of Tanks, Starcraft 2,Counter Strike Global Offensive, Fifa, Hearthstone, League of Legends. Це ті відеоігри, у які виробники постійно   інвестують великі кошти і через проведення масштабних турнірів звертають увагу нових шанувальників до тієї чи іншої гри. Сьогодні   для кіберспортивних змагань створюються регулярні ліги, щось на кшталт різноманітних щорічних чемпіонатів з футболу.   Упродовж місяця у онлайн режимі, або ж у визначеному місці проходить до п’яти турнірів. Сума загальних призових з однієї окремої дисципліни змушує  усіх скептиків кардинально змінювати своє ставлення до комп’ютерних ігор. Якщо у 2010-2011 роках середня грошова винагорода за перше місце у найпопулярніших дисциплінах становила     12 000 $ – 20 000$, то тепер середній показник – 30 000$ -60 000 $   на звичайному турнірі (сума залежить від дисципліни). Загальний призовий фонд найпрестижнішого кіберспортивного командного турніру, який проходить лише один раз у рік сьогодні становить   5 000 000 $, і ця сума щороку   збільшується ( у 2011 вона становила лише 1 000 000$ ).

Кіберспорт стає   ласим шматком не лише для юних геймерів, але й для старшого покоління, чия вікова   категорія 20-26 років. Талановиті геймери у кіберспорті на вагу золота. У тих, які перебувають на вершині віртуального спорту( працюють у потужній організації, мають хороші умови для прогресу, є затребуваними у своїй дисципліні) є немалі шанси за кілька   років стати мільйонером. У них є   все : визнання фанатів, слава, постійні подорожі світом, фотосесії,  задоволення від професії, стабільний фінансовий дохід. Про них знімають сюжети на ТБ, пишуть в газетах, а їхні контракти вимірюються шестизначними числами. Зарплата відомих українських кіберспортсменів, що працюють на престижну організацію  складає близько 1300-1500 $. В таких країнах як США, Корея, Швеція ця сума значно вища.

Ви вже захотіли стати кіберспортсменом? Не поспішайте. Звісно ж, не все так просто. Тут, звичайно, присутній фактор вдачі. Це як у футболі чи в інших видах спорту: комусь поталанило потрапити у великий футбол, а хтось і далі ганяє м’яча у дитячій академії.

Варто додати, що кіберспорт в Україні, і в багатьох інших країнах немає закріпленої за собою законодавчої бази. Отже, не є офіційним на державному рівні. Лише в Китаї віртуальний спорт  офіційно визнали   спортивним змаганням. Там ця сфера на рівні з традиційними видами спорту, а китайська влада нерідко долучається до фінансування кіберспортивних подій. То ж поки батьки, через надмірне захоплення своїх дітей комп’ютерними іграми переймаються за їхнє майбутнє, кіберспорт у світі набуває шалених темпів розвитку, а на міжнародну кіберарену масово потрапляють молоді таланти.

 

 

Віталій РОМАНЮК

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment