Говорить східна Україна

In Архів

Виборам бути! Позачергові парламентські вибори в Донецькій області таки відбудуться, щоправда лише на тих територіях, які контролює українська влада. Варто одразу зазначити, що цим виборам на Донбасі провідні партії, скажімо прямо, не приділяють належної уваги. Підчас, складається враження, що все тут пущено на самоплив: навіть в підконтрольних українській стороні містах. Або ж просто віддано на відкуп місцевій еліті, яка ще вчора вважалася опорою Януковича. В таких умовах в чергу за мандатами на Донбасі вишикувалися нинішні парламентарії з числа… комуністів і регіоналів. Багато хто з них добре знають Донбас і мають історію, м’яко кажучи, тісних відносин з сепаратистами.

Донецька область нараховує 20 округів. І хоча в ЦВК готуються до виборів у всіх з них, будемо відвертими: в частині регіону, непідконтрольній українській стороні, голосування не відбудеться. Взагалі, на мою думку, один із феноменів виборів на Донбасі – величезна кількість різнокаліберних кандидатів. Саме в Донецьку область, здається, з’їхалися всі, кому не ліньки. Жителі Києва, Фастова, Дніпропетровська, Вінниці, Львова. Підприємці, машиністи, лікарі, водії, робітники заводів. Люди, про яких в регіоні і знати не знали. Тож напрошується логічне запитання: хто вони? Технічні кандидати? І головне: що про все це думають самі мешканці Донбасу?

«Мені чхати хотілося на якісь там вибори. Ми, звичайні люди з сільської місцевості, розчаровані діями влади. Ми почуваємо себе приниженими, забутими і залишеними наодинці з війною та бідністю… що може бути гірше? А я вам скажу: найбільша біда в тому, що нічого не міняється вже котре десятиріччя…»пан Микола, фермер.

«Я не впевнена в сьогоднішньому дні, не вірю в завтрашній день і не знаю, що буде наступного року. Коли знаєш, що все на своїх місцях, погодьтеся, життя тече по-іншому. В нашій країні немає господаря, справжнього, то кому яка різниця хто буде в парламенті? Як жити і будувати країну, якщо немає головного – фундаменту, якщо немає нікого на чолі держави?»пані Людмила, вчителька.

«Вони думають тільки про себе. Всі ці партії, шмартії, кандидати… Ви не бачите, які в них обличчя? Сидять і сплять в Раді, або читають газетки. А ми за них ще голосуємо… кожен думає тільки про посади і власні кишені. А що накажете робити нам?»пані Наталя, продавчиня.

«Особисто я вибори признаю, але голосувати не піду. Нащо? Вкотре розчаруватися? Вибачайте. Їм цілком наплювати на ситуацію на Сході, чому мене має якось чіпати те, чи пройде черговий товстосум в Раду чи ні? Нікому не вірю. Жодному. Доки вони витрачають шалені гроші на передвиборчу агітацію – хлопцям в армії нема чого їсти і чим відстрілюватися… а ви й далі ходіть на вибори і просувайте «своїх» кандидатів!»пан Юрій, будівельник.

«Раніше я, як свідома громадянка країни, чемно ходила на всі вибори… але зараз мені все рівно які партії пройдуть в Раду. Мені важливо, що буде у нас. Зрозумійте мене правильно… коли одна частина України в огні, а іншій (я маю на увазі Київ) – наплювати, про яку значущість виборів йде мова? В них там все добре: адже Київ це взагалі інша планета. Вечірки, свята, аукціони – все шикарно. Якого дідька я маю все це підтримувати й надалі?» - пані Оксана, лікар.

«Я чомусь вірю, що все буде добре. Так, вибори не дадуть якихось серйозних змін, проте подивіться, скільки нових кандидатів. Ми ж завжди нарікали на те, що «ті самі лиця». Ось, маєте. Головне, щоб ми знову не отримали те, в чому розчаруємося. Я на вибори піду, однозначно так. Не хочу, щоб мій голос тупо «злили». Думаю, більшість молоді вчинить так само…»- Анна, студентка.

«Зараз взагалі все незрозуміло. Якщо на минулих виборах було чітко ясно, що є кандидат від влади і кандидат від опозиції, і так звані незалежні. Зараз у нас буде повний набір діючих кандидатів, жоден з яких не може впливати на результат виборів. Тому ці вибори будуть дуже непередбачувані… мені важко спрогнозувати перемогу когось, але, звичайно, найкращі шанси – у Порошенка…» - пані Марія, приватний підприємець.

«Скільки людей – стільки й думок… звісно, те, що парламент віджив своє це факт. Дай Бог, щоб нові депутати були хоча б трохи з совістю! І головне, я хочу бачити Раду без всяких там «Свобод», «Юль» і їм подібних. Сподіваюся якось буде… дуже сподіваюся!» - пані Ольга, пенсіонерка.

«Одразу скажу, що вибори тут будуть далеко не демократичними. Самі розумієте. В таких умовах неможливо провести все «чисто і прозоро». Допускаю також, що вибори можуть банально зірвати… російська сторона. І тоді може статися найгірше. Проте є і свої плюси: Рада частково очиститься від людей, які вже там засиділися…» - пан Андрій, шахтар.

«Проголосувати я не можу, мені 16 років. Але свою думку маю. Чому половина мого міста бігає, радіє і кричить про те, що «ми вже живемо в іншій країні»? Чому люди говорять, що виборів не буде? Типу, нащо нам ті вибори, скоро будемо голосувати вже не за Раду, а за Думу. Мене це настільки бісить, що описати не можу. Я хочу закінчити свою УКРАЇНСЬКУ школу. Хочу вступити в УКРАЇНСЬКИЙ ВУЗ. Хочу жити в УКРАЇНІ. Я не хочу, щоб мою країну розібрали по шматочках… я хочу миру. І все, чого я прошу – це зупинити цю безглузду війну!»Сергій, школяр.

Прогнози невтішні. Адже 60% з опитаних респондентів на вибори 26 жовтня не збираються йти взагалі. На мою думку, причина очевидна: люди знають, що, як і попередні парламенти України, цей, новообраний, спокійно працювати на благо країни не зможе. Адже там буде багато радикальних депутатів з протилежними точками зору. Усі партії пішли в загальному тренді включення в прохідні частини героїв АТО, громадських активістів, журналістів та експертів. Сумно тільки те, що якість української політики від присутності в ній громадських активістів «з народу» не зміниться. Ці люди в парламенті зможуть тільки влаштувати особисту кар’єру і забезпечити собі пенсію. А Верховна Рада 8-го скликання поновлення країні не дасть, система, на жаль, залишиться корумпованою.

 

 Марина ТАМБОВЦЕВА

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment