“Тільки ти сам можеш щось змінити у своєму житті!” – Руслана Хазіпова

In Архів

Вряди-годи Доля посилає нам людей, які можуть миттєво підняти настрій, змусити іти далі, забути про розпач і відчувати радість. Саме такою людиною є Руслана Хазіпова – учасниця фрік-кабаре гурту «DakhDaughters». Нашим журналістам вдалось поспілкуватися із цією дівчиною-сонцем про те, як поводити себе в умовах війни, будувати державу та самого себе і творити мистецтво.

-          Україна – це цілісна держава, але, природно, що вона ділиться на регіони. На які умовні регіони розмежовуєте Україну ви?

-          Зараз узагалі важко щось аналізувати, тому що ти більше відчуваєш, а відчуваєш саме рівновагу. Це найголовніше. Ти не розпилюєшся і не розділяєш у собі нічого, а навпаки –концентруєшся. Енергію пропускаєш через себе. Ти зосереджуєшся, а не страждаєш, не заходиш у себе, типу: «Як все погано, все буде погано, ніколи нічого не буде добре в цій країні, в мене. В мене зі здоров’ям погано, в тебе зі здоров’ям погано…».  Навпаки то все треба на радість, на щастя сприймати: поплакати – і піти далі.

-          А як сприймати все на щастя у час війни?

-          От так і сприймати. Знаєте, ми на Майдан виходили за громадянським покликом: там піти каву-чай зробити, десь щось зварити, піти щось поламати, підтримати – у нас було розуміння того, що потрібно робити. І це відчуття нікуди не ділося. Зараз ми мусимо те саме: ми виходимо на сцену, хтось малює, хтось фарбує, хтось клеїть, хтось закладає – і ми будуємо всі разом нову Україну. Це те, що треба зараз робити, а не фіксувати себе на тому, що погано. Якщо у тебе є така мужність і сила піти на війну – ти ідеш, якщо нема – ти підтримуєш, ти везеш їм щось, передаєш листівки, поцілунки, любов. Кожен мусить зараз робити те, що вміє.

Я вірю, що ми побудуємо ту нову державу, нову Україну, про яку ще ніхто не знає, нехай хтось каже, що це буде через 20 років, а я кажу – через п’ять!

-          Ви справді в це вірите?

-          Так, я в це вірю, бо я бачу вас, я бачу тих людей, які розуміють, що відбувається, в чому справа і підтримують. Ці очі, погляди, наповненість, внутрішня краса людей відкривають неймовірний широкий світ, і я впевнена, що ми всі в силі побудувати цю нову Україну.

-          Що ви думаєте про вибори, які нещодавно відбулися?

-          Це просто перехідний момент! Не варто покладатися на них, як на богів, які мусять щось змінити. Неправда! Тільки ти сам можеш щось змінити у своєму житті! (гупаючи кулаком по столу). – Ми повинні це перейти. І президента, і міністрів… Ніхто не знає, як будується нова країна, тому що все побудоване на старій системі. Не може бути так: з’їв пігулку – 23 роки ти хворий, а тут за півгодини вилікувався. І знову ж таки, не можна йти в майбутнє з енергією того, що все погано, треба йти з енергією того, що все добре.

-          На жаль, у нашій системі є елементи, які гальмують розвиток…

-          Так, але все одно. Наведу один дуже поганий приклад, але не сприймайте його серйозно. Коли вже не можеш нічого змінити – тоді ставиш до стіни і стріляєш. Тільки не говори, що все погано. Кожного дня. Не говори цього. Просто ти мусиш зрозуміти, і я мушу зрозуміти, що не можна нарікати на життя. Це те, що зараз відбувається – тектонічні зміни. Нам потрібне єднання свідомості, щоб втримати всю цю територію.

dakh_dauters_2014_07

-          Ми нарахували п’ять мов, якими ви співаєте, чи є у планах розширювати палітру?

-          У нас у планах використовувати все, всі мови, всі стилі, всі стилі театральні, музичні, літературні – все те, що буде йти до нас ми будемо використовувати.

-          А як щодо білоруської мови?

-          І білоруську теж, – (усміхається). – Власне, ми уже використали молдавську мову у пісні «Джамора»

-          О, шоста мова!

-          Так, шоста, бачите!

-          Чому ви зараз не виконуєте такі пісні як «Страсті», «Звєрь-Сорока»?

-          Тому що це Нінині авторські пісні, вона наразі не може з нами виступати.

-          Не важко вам виступати без якогось учасника?

-          Ми дуже відкриті, тому ні. Ото буває сидиш чотири години на саунд-чеку, все погано, а ти розумієш:  чого нервувати, якщо все одно все буде добре? Це дуже велика робота над собою кожен день. Це не так, що раз на місяць пішов посповідався. Ти перед собою мусиш бути чистий.

Зберігати спокій всередині себе для того, щоб був спокій навколо тебе. Ми всі одна сім’я, тому ми повинні зберігати рівновагу, щоб зберегти країну. Без нарікань.

 

Інформацію про концерт “Dakh Daughters” у Львові можна отримати тут

 

Марта Крапивницька
Фото: Ігор Гайдай,
LvivOnline

 

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment