Батьки і діти: хто за ким не встигає?

In Архів

Батьки схильні вважати своїх дітей маленькими впродовж всього життя. Діти ж схильні доводити батькам, що вони “вже дорослі”. Часом це зачароване коло розривається в вкрай революційний спосіб – “дорослі” діти усіма можливими способами намагаються вирости.

Чому так трапляється? Найпоширеніше пояснення – “батьки недогледіли”. Однак, його слід трактувати “батьки не встигли за дітьми”. Різноманітні посібники для батьків рясніють порадами “Дитині потрібна увага!”, однак часто-густо, рутина настільки “заїдає”, що вже не до дітей… Відбувається конфронтація “Я працюю – ти вчишся”. Бажаючи привернути увагу батьків, діти хуліганять, шукають уваги де інде…

Тотальний контроль батьків та їхнє нерозуміння штовхають підлітків на пошуки тієї особи, яка їх зрозуміє, підтримає, а ще краще, повірить в їхню дорослість і можливість самим приймати рішення. Часто це закінчується спілкуванням з поганими компаніями, ранніми статевими стосунками, або й ранньою вагітністю, під час якої яскраво проступає справжній показник “дорослості” та готовності до життя окремо.

Отож, провівши соціологічне дослідження, ми можемо з впевненістю сказати, що саме батьки не встигають за процесом входження дітей в дорослий світ проблем і статевих стосунків.

Нерозуміння дітьми батьків – інша проблема, яка вирішується часом і самостійним життям дітей, а не напучуваннями, тож тут не варто мучити дітей фразами, на кшталт “Що ти розумієш, ти ще дитина?!” або “Ти мене не розумієш!”.

Опитавши 80 школярів, віком від 14 до 17 років, можна зробити висновок, що батьки не встигають за дорослішанням своїх дітей, адже всі опитані вже знали, що таке секс, однак, 63,8% опитаних не мали ознайомлюючої лекції про “це” від батьків.

Проблема сексуальної освіти молоді – делікатна і серйозна, і батьки в ній відіграють далеко не останню роль, адже діти повинні дізнаватись правду саме від батьків, а не так званим “Бі-Бі-Сі”(баба бабі сказала).

Інтернет-джерела та друзі часом володіють ненадійною інформацією, тому, батьки повинні діяти на випередження. Відповідно до результатів дослідження, проведеного автором, можна порекомендувати батькам розпочинати ознайомлення дітей з цією темою, років з 12. Слід також зауважити, що не варто висловлюватись двозначно, приміром, при першій менструації, говорити дівчинці, що вона може завагітніти, якщо спатиме з хлопчиком. Деякі діти можуть неправильно зрозуміти, і благий намір може перетворитись на травму всього життя і чадо, не розуміючи, що ви мали на увазі секс, довгий час жахатиметься осіб протилежної статі. Небажано також залякувати власним досвідом, розповідаючи дівчаті, що перший секс – завжди боляче. Це Ваш досвід, а не досвід усіх жінок планети. Таким настроєм Ви можете нашкодити майбутній жінці, адже секс – це не лише статеві стосунки, але й низка інших факторів, таких як почуття партнерів, довіра, розслабленість і, власне, готовність. Зайвий страх тут аж ніяк не помічник, і в залежності від відчуття страху, це може завдати болю Вашій дитині в майбутньому, прищепити страх до сексу на все подальше життя, а як максимум, вилитись у фригідність та інші серйозні проблеми.

Надзвичайно важливо, щоб саме батьки розповіли дитині про статеві стосунки. Це розвиває почуття довіри до Вас, дає чаду відчути, що Ви його розумієте, підтримуєте і необхідне, під час дорослішання відчуття рівності між вами.

Не грайте з Вашими дітьми в “Котики-мишки” з такою важливою проблемою. Це призводить до взаємної недовіри між батьками та дітьми, що можна охарактеризувати “Я знаю, що ти знаєш, що я знаю, але тобі цього знати не потрібно.” Іншими словами, всі все знають, але взаємно це приховують. Це і є найбільшою проблемою сучасної сім’ї.

Отож, довіряйте одне одному!

                                                                                 Софія Романюк

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment