Добре там, де нас немає

In Архів

Українська молодь все активніше виїжджає на заробітки за кордон. Хтось їде в Іспанію, хтось в Польщу, хтось в Америку, Канаду. Буває по-різному. Мотив залишається незмінним. Це хороші умови життя, заробітна платня, перспектива кращого майбутнього. Врешті решт, нові знайомства та емоції. Проте, як насправді живеться в еміграції? Чи шкодують переселенці, що покинули Батьківщину? «Пост Майдан» спробує знайти відповіді на ці та інші запитання.

Nm8N7No3j3I
Чому молодь їде?
Як показує практика, молоді люди виїжджають тому, що не мають достойної роботи. Тому, що не можуть в свої 20-25 років себе забезпечити. А ті, кому це вдається, працює на роботі за мінімальну зарплату – 1218 грн. Невже Україні не треба молодих і амбітних спеціалістів?  Це запитання, напевне, ставила кожна людина, яка відважилась чи збирається відважитись на цей крок.
Також багатьма керує страх  перед майбутнім в нашій державі. Адже, як можна будувати плани та на щось надіятись в умовах нестабільної економіки? Коли від цін на житлово-комунальні послуги та на продукти хочеться вовком вити? Це стало однією з причин виїзду 19-тирічної львів’янки Ірини в Замбію. Окрім того, вона переконана, що « це хороший досвід для будь якої людини: пожити і попрацювати в зовсім чужих, і не рідних для неї місцях, поспілкуватись з новими людьми, обмінятись досвідом». Справді, гарна ідея.
А от інша дівчина, 23 – трьохрічна Юля, працею за кордоном лікувалась від депресії. «Я не усвідомлювала куди я лечу і до кінця не вірила, що там опинюся». Різні бувають ситуації і кожен вирішує їх по своєму. Кожен шукає свій вихід.

Zp7MHz4Hz4g
Що їх чекає «за бугром»?

Багато хто думає, що в Польщі чи Канаді на них чекають з розкритими обіймами. Це не так. Там також треба працювати, і працювати в два рази більше. Ви запитаєте, чи воно того вартує ? 90% емігрантів дадуть вам  позитивну відповідь. Тому, що там вони отримують стабільну зарплату і повернувшись в Україну не відчувають себе жебраками. До прикладу,
та сама ж Ірина вже 3 місяць живе і працює в Лусаці, Замбія. Вона переконана, що такий далекий переліт вартував і сил, і грошей.  В Лусаці Ірина працює менеджером в казино. Працює кожен день, майже немає вихідних. Але натомість, її зарплата становить 1500 тис дол/міс. На хвилиночку, Замбія це країна третього світу, хм.. Ірина запевняє, що реальність виправдала всі її очікування і вона цим задоволена : «Я думала, що мені складніше буде, але виявилось, що не все так складно. Звісно,  деякий час потрібно було звикнути до місцевих людей, вони виявились абсолютно не схожих на нас – українців». Досвід – штука цікава і корисна, погодьтесь?
Натомість, інша дівчина, Юля пропрацювала сім місяців в Китаї. Зараз на робочому ринку пропозицій творчого характеру є дуже багато і дівчина ризикнула.  Працювала там танцівницею і співачкою, в неї були стабільні перерви в 3-5 днів. Щоправда, в Юлі  «очікувань ніяких не було, хіба що на рахунок грошей. Очікування не виправдались. А також на рахунок роботи – очікування виправдані – робота надлегка».Це пояснюється тим, що в Китаї є попит на таке.

0r2YCPpeze8
Чи сумують за домівкою?
Звичайно сумують. Сумують і за близькими, які на них чекають; і за звичними місцями, де пройшло все їхнє дитинство; та й за рідною атмосферою. До прикладу Юля настільки сумувала, що не втрималась і поїхала додому. В деяких витримка більша, деякі залишаються надовше. А деякі взагалі не повертаються. Але почуття суму і самотності переслідує там завжди.
А що далі?
Як правило, більшість не зупиняється на сезонних заробітках. Натомість, активно будують план дій для того, аби залишитись на чужині. Заради чого? Заради перспективи і хорошого життя.  «На даний момент, ще не знаю що буде далі. Але в Африці я б не хотіла залишатись жити. Хотілось би відвідати і пожити в якихось інших країнах..», – каже Ірина.
А Юля  повертатись в Китай поки не збирається. «Можливо через роки хіба що, тому що це інша культура – різні цінності, духовність, правила поведінки, інші життєві поняття. Я б змогла залишитись там,  як і в будь-якій іншій країні, але це морально важко». І справді. Зараз вона в Україні і повністю змінює своє життя. «В мене було багато вільного часу, щоб обдумати такі поняття як -  кохання, любов, дружба, ціль, прагнення, життєві орієнтири. Ця поїздка багато чого змінила в моєму теперішньому житті. Я мала змогу вивчати їхню культуру і порівнювати певні аспекти з нашою. Моє ставлення до різних націй покращилось. Я стала духовно багатшою, почала ще більше мріяти. Це не описати 2 словами.  Але це однозначно правда – подорожі змінюють людей».

WUVFcQaiF6M

Олена Столярська

фото:Інтернет

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment