Українська освіта на шляху прогресивних змін (БЛОГИ)

In Архів

Державна освіта – це обличчя майбутнього країни, її перспектив та наступного покоління. Якість отриманих знань визначає рівень навчальних закладів, на плечах яких лежить відповідальність за кадрове наповнення державних структур у країні. В Україні державна освіта, попри рівняння на європейську систему, не здатна сповна виконувати ці функції. Головною проблемою цілої навчальної системи загалом у нашій державі давно прийнято вважати вкорінення недосконалих радянських принципів, які й зараз залишаються базовими для багатьох вітчизняних педагогів.

Провівши порівняння з американською системою освіти, ми визначили три суттєві відмінності між США та Україною, які, на нашу думку, гальмують розвиток нашого навчального процесу.
По-перше, закордоном професія вчителя є однією з найвідповідальніших робіт. Педагоги зобов’язані завжди бути нога в ногу з технологічним прогресом, щоб якомога краще розуміти своїх учнів та студентів та забезпечувати їм ненудний процес навчання. Вчителі шкіл уміють працювати з дітьми, оскільки вони ще й відмінні психологи. Їхня мета – це не навантажити учнів великою кількістю матеріалу, а вибрати найпотрібніше та найкорисніше для них з цього потоку знань. Викладачі ж вузів для студентів стають справжніми друзями. Загалом у зарубіжних навчальних закладах немає суттєвої психологічної дистанції між педагогом та учнем, тоді як у нас це ціла прірва.
По-друге, у США проявляється певна демократичність щодо формування студентами свого навчального графіку. Їм дозволяється обирати серед багатьох дисциплін лише ті, які вони вважають для своєї спеціальності необхідними. Студент є самостійним також у плані відвідування ВНЗ. Це виховує певну відповідальність та самодисципліну, які формуються через бажання самих підлітків. Такий захід передбачено Болонською системою, яка була прийнята ще на початках Незалежності, однак університети не мають наміру довіряти своїм студентам.
По-третє, держава Америки надає університетам абсолютну свободу у питаннях самоврядування. Вищі навчальні заклади мають змогу формувати факультети та кафедри за власним бажанням та своїм унікальним принципом. Це забезпечує та загострює конкуренцію за абітурієнтів усередині держави. Більше того, по-факту ВНЗ ведуть кожен незалежну політику, держава не заважає їм вдосконалюватись чи обмежує їх визначеним бюджетом.
Отже, Україні потрібно не на папері, а на практиці реалізувати Болонський статут. Це завдання лягає на плечі нового освітнього міністра, який дав слово наблизити рівень якості освіти у країні настільки, щоб він поважався закордоном. Уже зараз уряд оголосив курс на реалізацію кроків впровадження Болонських пунктів та перекваліфікацію педагогів з паралельним підвищенням їхньої заробітної плати. Віриться, що прогрес у цьому питанні буде, адже головне питання в крані – це дбати про майбутнє українців, які заслуговують на європейську освіту у себе на Батьківщині.

 

Дарина Будниченко

фото:Інтернет

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment