Мистецтво – наша зброя. Республіка зсередини і ззовні

In Архів

«Post Майдан» відвідав заключний фестиваль літнього періоду «Respublica». Як там було, що цікавого ми бачили та з ким знайомились вже у нашій розповіді.

wZVSRT1ES6o

Перш за все хочеться нагадати, що це фестиваль вуличного мистецтва і цьогоріч він був ювілейним. Вже 5 рік поспіль на теренах Кам’янця-Подільського збиралися представники андеграундного арту. І незважаючи на жахливу погоду, яка 3 дні неймовірно бушувала, учасники докладали всіх зусиль, щоб творити якісне мистецтво. А гості намагались не звертати уваги на примхи матінки-природи та просто відпочивати. Про те, наскільки вийшло відпочити, скажуть вам брудні кеди та решта одягу. Залишитись чистим не вдалось нікому. Абсолютно кожен учасник ювілейної «Республіки» вимісив болото власними ногами. І це правда. Зрештою, воно того вартувало.

-lt5PMn3AkY

Окрім фактичної обстановки, яка не залежала від організаторів, була й інша. Набагато атмосферніша. Ні для кого не секрет, що на фестивалі діяло 5 музичних сцен на будь-який смак. Справа в тому, що вони і справді між собою дуже різнилися. Наприклад, на сцені  «art-двору» 3 дні панувала атмосфера абсолютного спокою та врівноваження. Один в каное, DaKooka, PIANO, Zapaska, Marina Krut Project та багато інших приклали до цієї гармонії неабиякі зусилля. І вони, направду,дали результат. Людям подобалось. Люди це слухали і морально відпочивали. Головна ідея «art-двору» виправдала себе на всі 100%.

5_nzEgSebN8
Сцена «Тунель», як і очікувалось, була насичена важкою музикою. Так, тут ми зустріли Simon Stone, The Paints of Past Memories, Farinhate, Beyond This Place, Gara’s Glitch та інших. Однозначно, ця сцена ніколи не залишалась буз слухачів. А коли йшла неймовірна злива, то  «Тунель» та Регі-сцена поповнювались неймовірною кількістю слухачів моментально. В цьому була їхня перевага –сухий дах та підлога.
До речі, про Регі-сцену. Тут панував дух свободи та миру. Слухали мотиви Боба Марлі в переробці Djamaica, Max Rudskoі та колективно заряджались позитивною енергією. Тут люди танцювали!

X3h0YzxmJpc

А от про головну сцену годі й говорити. За 3 дні тут побувало чимало зірок. За 3 дні цю сцену відвідала, напевно, найбільша кількість людей. Це була масштабна сцена, на якій щогодини відбувалась не менш масштабна подія. Одним словом – було грандіозно. І ніяка погода не була на заваді. Коли виступав Brutto люди настільки шаленіли, що пускались в слем без зайвих розмов. Також було на що подивитись, коли дощ невпинно лляв на голову, а люди настільки були раді, що абсолютно не звертали увагу на нього. Вони просто щосили співали разом із улюбленою групою. Людям  зривало дах від масштабності події.

-dDX729H3AA
Про таке справді можна з гордістю розповідати внукам. До речі, про внуків. Onuka трохи довго налаштовувалась зі звуком, але це все технічні моменти. В кого їх не було? Була різка зміна музики, дещо ризикований хід зі сторони організаторів (спочатку Brutto, а потім Onuka), але це не завадило останній на славу відіграти свою музику.

ukDlykwp_e4
Також на головній сцені була ДахаБраха. Їхня музика специфічна, але тим і унікальна. Вони віддались моменту повного порозуміння із публікою, чим стали таким собі відкриттям фестивалю. Принаймні, для «Post Майдану».
Фестиваль «Respublica» закривав Бумбокс, і як сказав сам Андрій Хливнюк:
«Хотілося б завершити такий фестиваль якісною рок-музикою. Але якщо ви запросили таких попсарів, як ми, то слухайте». Насправді, «попси» було мало. Бумбокс відіграв душевно, щиро, без будь яких масок. На кінець третього фестивального дня Бумбокс підійшов ідеально.

arGSwwFDsyw
Хочеться на кінець додати, що фестиваль вуличного мистецтва «Respublica» залишиться назавжди в серці кожного, хто там побував. Хочеться, щоб він процвітав і щороку збирав все більше активних і творчих людей. Адже «мистецтво – наша зброя».

Олена Столярська
Фото: Оксана Григоренко, Антон Бурачек, Павло Петрук, інтернет.

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment