Телебачення – руйнівник дитячої психіки та фактор її деградації, як особистості. Як вберегти дитину?

In Архів

Кожна дитина — це цілий світ, із різним типом характеру . Хтось слухняний, а хтось бешкетник. Хтось спокійний , а хтось активний. Хтось читає книжки,грає в ігри з іншими дітьми,а інші залежні від телебачення та комп`ютерних ігор. Батьки перестали займатися вихованням дітей,їм зручно, коли дитина слухняно переглядає годинами свої мультики,тобто займається своїми “справами” і не заважає батькам займатись своїми. Здається всім підходить така схема “не заважати” один одному, а в результаті такої байдужості дитина деградує під впливом телебачення.

x6SNO680TqA

Більшість дітей на сьогоднішній день починають регулярно дивитися телевізор у віці до 3 років, а до 15 років просиджують за телеекраном більшу частину вільного часу. Діти не захищені від кримінальних новин, некультурних телепередач та фільмів сексуального характеру. Ми постійно бачимо агресію і насильство у фільмах і передачах. Це негативно впливає на свідомість дітей. Підлітки пробують курити, вживають спиртне, займаються сексом. Наслідки : алкоголізм, ранні вагітності, аборти.

Оскільки на відмінно від дорослих діти не можуть фільтрувати потік інформації,яку виливає на них телебачення,тому вони не захищенні також і від сцен насильства,якими просто кишать майже всі канали.

У багатьох фільмах детально описані злочини. Діти бачать від початку до кінця, як потрібно вбивати, де ховати мертві тіла і т.д.  Статистика оперує надзвичайними цифрами – кожна пересічна дитина у віці від двох до вісімнадцяти років споглядає на екрані понад 18 тисяч убивств та близько 200 тисяч інших насильницьких сцен.

Із 50-х років ХХ ст. серйозно досліджувати вплив телебачення на людину розпочав Вілбур Шрамм та його колеги в Японії і Великобританії, які довели, що перегляд телепрограм суттєво скорочує час, призначений для читання, негативно позначається на вмінні читати і шкільній успішності взагалі. Загалом, за даними Патриції Вільямс, негативні наслідки впливу телебачення дають про себе знати, коли дитина приділяє перегляду телепередач понад 10 годин на тиждень.

mpgT1DiEM_M

Протягом п’ятирічного спостереження за 732 дітьми було помічено, що конфлікти з батьками, бійки з однолітками та злочинність неповнолітніх скорельовані з кількістю годин, проведених перед телевізором. До того ж зростання агресії збігається із зростанням кількості годин перегляду будь-яких передач, а не тільки пов’язаних із сценами насильства. Завдяки проведеним дослідам науковці з’ясували, що в реальному житті перегляд жорстоких телевізійних сцен підсилює агресію дитини проти оточення, стимулює страх.

До того ж з’ясували, що вигадані мультиплікаційні герої можуть провокувати дитину до агресії не менше, ніж люди. Американська колегія педіатрів навіть опублікувала найважливіші висновки, у яких йшлося про те, що діти, які переглядають багато насильницьких сцен, сприймають насильство як нормальний, часто єдиний спосіб розв’язання конфліктів. Такий перегляд робить їх беззахисними перед насильством у реальному житті, і що більше дитина переглядає таких сцен, то більше ймовірності, що вона сама колись стане жертвою насильства.

У американських психологів існує такий термін,як “TV-kids” – це діти,які стали жертвами спустошливого впливу телебачення на структури мозку. Вони повністю позбавлені творчого начала,уяви, не здатні малювати по пам’яті навіть найпростіші побутові предмети,коло їхніх інтересів та інтелектуальних здібностей досить обмежене.

І справді це так .Експерт у мові доктор Саллі Ворд говорить,що за останні 20 років різко збільшилась кількість дітей,що вміють сприймати тільки зорову інформацію,гальмується психічний розвиток дітей,проявлється антипатія та байдужість до всього,адже всю свою енергію вони витрачають на перегляд телевізора.

dMVVReGipUk

2003 року в Україні було ухвалено Закон “Про захист суспільної моралі”, який обмежує поширення продукції, що пропагує культ насильства і жорстокості. У країні діють навіть спеціальні комітети з питань духовності. Проте законодавчі бар’єри практично не зменшують кількості насильства та бруду на екранах. Та й не секрет, що заборона – часто новий поштовх до “солодкого плоду”. Тому не потрібно перекладати всю відповідальність на владу, а потрібно самостійно слідкувати за тим,щоб дитина не зловживала переглядом телевізора.

Психологи радять,щоб дитина до 4 років не дивилась телевізор взагалі. Після 6 років “спілкування” з телевізором не повинно бути більше 1 години на тиждень; після 10 років — 2-3 години на тиждень. Після 16 років обмеження можна знімати, адже дитина стала дорослою.

Батькам слід встановити певний режим перегляду телевізора,певні правила у ігровій формі,аби дитина була зацікавлена у “режимовому” переглядані мультфільмів чи передач  і сама вимикала телевізор.
Також окрім цього дитині постійно потрібно нагадувати,що окрім телевізора існує безліч цікавих занять,які приносять не менше задоволення : ігри надворі,танці,співи,малювання,спілкування з іншими дітьми.
Слід спостерігати за тим,що дивиться ваша дитина,тому батьки повинні старанно підбирати мультфільми та фільми для перегляду,для того,щоб вони були цікавими і повчальними для дитини,а не руйнували її психіку та не деградували її,як особистість.

Замість того,щоб садити дитину перед екраном телевізора аби відволікти її,в той момент,коли ви зайняті своїми справами,спробуйте знайти альтернативу цьому та дайте дитині наприклад помалювати.
І взагалі,приділяйте своїм малюкам більше часу та не виробляйте у них залежність від телевізора через свою зайнятість .

Ухіна Юлія

Фото : інтернет

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment