5 кроків до Шенгену

In Корисне

Виїхати з України, виявляється, не таке вже й тривіальне завдання. Що робити, коли система не працює, а за кордон хочеться поїхати так, що аж шкіра пече? Словом, якщо ви бажаєте отримати бажаний Шенгенський папірчик – тоді вам стане в пригоді наш путівник: “ 5 кроків до Шенгену”.

1. Реєстрація.
14124444_1860089514221090_7891453198975371795_o
Для початку вам потрібно зареєструватися, призначити дату документів та ознайомитися з їх переліком. Для цього всього є сайт, який потрібно відвідати для отримання польської візи. Введіть у пошуковику “польська віза” та ігноруючи рекламні оголошення перейдіть за першим же ж посиланням. Тут і потрібно заповнювати свою анкету.

Після того як  прочитали перелік документів та впевнились, що вони у вас на місці, переходите за графою  “призначити дату подачі документів” і, о диво, ви наштовхуєтеся на несправну сторінку.

14089195_1860089554221086_2158209179145611885_n

Без паніки, призначити дату подачі можна і по-телефону. Знаходимо контакти колцентру і що ж у нас тут? Неможливо додзвонитися на жоден номер, на більшість із них навіть гудки не йдуть, а решта нам повідомляють, що “абонент тимчасово недоступний” або “лінії перезавантажені”. Здавалося б, на цьому закінчується подорож в іншу країну, але якось потрібно шукати вихід із ситуації та можна зробити декілька маніпуляцій. Для того, щоб призначити дату подачі документів вам потрібно додзвонитися в колцентр або ж чекати того прекрасного дня, коли сайт почне працювати, який, однак все ж може не наступити. Тому, в реальності, у вас є три способи отримати візу. Перший, він же ж найпростіший, знайти турагенцію і за допомогою її зв’язків зробити необхідні документи, правда, цей спосіб ще й найдорожчий, тому його відкидаємо. Другий –для обраних, а точніше для тих, хто має знайомих в консульстві і з їхньою допомогою призначити дату подачі. Корупція в чистому вигляді, але така вже дійсність. І третій, за відсутності знайомств, він же ж найбільш реальний і дешевий – це знайти приватну фірму,  що спеціалізуються на подачі заявок. Так, саме на подачі заявок, тобто вони з дня на день обдзвонюють колцентр і знаходять ту секунду, коли він приймається. Звісно, послуга подібного типу платна, але в скрутні часи не доводиться вибирати.  Бажано звертатися до перевірених “контор”, які мають певну історію роботи з клієнтами, або ж їхніми послугами користувалися ваші знайомі.

2. Оплата послуг.

Безплатний сир тільки в мишоловці. Так само і тут, щоб отримати візу – потрібно заплатити певну суму за обробку даних, за видачу документів та іншу паперову тяганину. Саме цей, другий крок, повинен бути на першому місці, тобто саме звідси ви повинні почати свій шлях до подачі документів, позаяк, тільки після оплати послуг ( інколи їхня сума може бути різною), вам видадуть персональний код, який потрібно використати при реєстрації, щоб ваші дані з банку, а саме Кредобанку, перенесли в базу Консульства. Але повірте нам, краще заздалегідь знайти контору, що призначить дату подачі за вас, а не бігати потім з тим набором літер, що й без того дійсний тільки обмежений термін і шукати людину, яка б допомогла вам при реєстрації.
І так, свої персональні дані в Кредобанку ви залишите примусово, тут вже просто немає вибору.

14188524_1860089604221081_3662487256395952779_o

3. Подання документів до пункту прийому.

Страшний кошмар багатьох – велетенські черги. Трохи про них, чому  у Львові таке твориться і чому такий наплив людей? Справа в тому, що Львів – це прикордонна територія, тому й маємо такий великий наплив. І хоч їх кількість регламентована Польським консульством, все ж візовий центр не встигає опрацьовувати людей так швидко, як того б хотілося. Велику роль грає людський фактор. Коли в людини запланована подача на 12:30, а вона приходить на 10:00 (бо велика кількість людей все ж з області і обмежені в часі громадським транспортом) то вона тим самим створює за собою чергу з подібних до неї жертв візового центру. В підсумку, ми маємо натовпи які приходять раніше. Цей момент, справді, створює хаос.
Якщо ви знаходитеся у Львові чи у Львівській області, знайте, що подавати документи, скоріш за все, варто саме не тут. Відвідайте Івано-Франківськ чи Ужгород, ви не тільки не втратите день на простоювання у черзі, а ще й з’явиться  можливість прогулятися містом.

14207800_1860089624221079_3855907336758586982_o

4. Знову оплата.

В момент, коли добрались до омріяного віконечка, запитайте себе, чи взяли ви з собою хоч якісь кошти? Безпосередньо тут, знову запропонують витратити свої кровні для забезпечення функціонування Візового центру, так званий “візовий збір”. Якщо грошей все ж не взяли, можете замовити послугу оплати кур’єром, яка інколи може сягати і ста гривень, а якщо зробити це в банку, то буде знята комісія. Все ж краще не забувати про подібні речі, оплатити послугу можна в гривнях(окрім оплати кур’єром) і євро.

14206128_1860089650887743_5949333411556444531_o

5. Реєстрація даних.

В кінці ви пройдете процедуру заповнення своїх біометричних даних, після того, як зробите всі оплати. На цьому, фактично, завершується етап подачі документів. Як тільки ви завершили процедуру і подали свої дані на обробку до ППВА, вони попрямують до Генерального Консульства і вже там виноситиметься вирок, відкривати вам візу чи ні. На розгляд дається 6 днів, після того як вашу заявку вдовольнили чи навпаки, відхилили, прийде смс-повідомлення або лист на електронну адресу, в якому зазначатиметься статус вашої заявки. Ваш паспорт можна отримати в будь-який день з 8:30 до 15:30, в тому ППВА, в який подавали свої документи.

Пройшовши всі кола пекла, стає зрозуміло, що не так вже й страшний чорт, як нам його малюють. Якщо добре розібратися у вимогах і в кількості необхідних документів, то проблем не повинно виникати взагалі. Уникання помилок при реєстрації, повинно забезпечити швидкий пропуск на кордоні, однак слід пам’ятати, що навіть за найменшу помилку в документах вас можуть не пропустити на митниці.

Звісно, щось подібне не можна сказати про саму систему подачі, яка просто не працює, і очевидно, потребує вдосконалення. Мова навіть не про несправний сайт чи паршиву роботу колцентру, зараз, для спрощеного процесу подачі люди користуються приватними фірмами, знайомими та будь-якими зв’язками, щоб полегшити собі процес отримання візи. Іншими словами, викласти копієчку стає вже необхідністю. Невідомо яка кількість грошей справді йде на оплату послуг, а яка в кишеню, залишається сподіватись, що безвізовий режим введуть якнайскоріше і що це не викличе нову хвилю ажіотажу на українських митницях.

Любомир Федоришин

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment