Якщо ти приходиш у світ і не п’єш вино, то навіщо ти взагалі у нього приходиш? Топ 10 невідомих фактів про Мадрид.

In Рейтинги

Мадрид  – ідеальне місце, щоб реально відчути на собі треш. Вінтажні барахолки, закинуті вулиці, стрітарт і неординарність цього міста притягує до себе. Але разом з цим мирно співіснує повний релакс, виваженість та стриманість місцевих жителів, які смакують вино по дві години.

hbgm42afnhs

1.Мадрид – це професійно намальований Далі на огорожі іспанського Бродвею в центрі, а під ним спить бездомний з усім своїм багатством. Колоритно, чи не так?
2.  Дуже круто, коли спілкуєшся тільки з місцевими, тому що бачиш місця, про які туристи навіть не здогадуються. По будням це звичайнісінький ринок під накриттям, десь як Бессарабка, але на вихідних у вітринах замість сирів, овочів і риби з’являються сумки, аксесуари, велосипеди і інколи алкоголь.
Туристів нуль, тільки місцеві, які приходять поспілкуватися і випити сангрію-пиво-вино ( такий собі аперетив).
3. Тут також кожні два тижні відбувається якесь шоу, при чому обов’язково  створене аматорами. Мені випала можливість потрапити на східні танці: група із  дівчат та старших жіночок розважали народ, а потім вчили всіх бажаючих основам цього танцю. Безкоштовно з обох сторін, гарантує гарно проведений час і шикарний настрій.
4. «Якщо тебе заставляють платити за тапас, це не тапас». Якщо ж ви взагалі поняття не маєте,що воно таке, пояснюю: перед обідом по суботам і неділям більшість мадридців виходять на аперитив з родичами або друзями. Це просто ще один привід потеревенити (а вони це ой як люблять) і розслабитися (це вони люблять ще більше). Цей перекус складається з напою -  алкогольного або ні та закусок, які і звуться тапас. Було трохи незвично, бо коли ти  весь час кудись біжиш, а тут цілу годину проводиш  потягуючи «півко» з місцевими.

m6gfgqgtmo0
5.  Наче нічого чогось надзвичайного, але неординарно, бо бачила таке тільки тут. Вулиця фраз. На плитці через кожні декілька метрів цитати з популярних книг іспанських авторів. А Іспанія, щоб ви знали, дуже ними пишається. Сам Сервантес зі своїм Кіхотом чого вартий!
6. Місце, яке, мабуть, вразило найбільше – закинутий вокзал, на якому раз у місяць проводиться щось типу ярмарки. Портрети Хендрікса, традиційний хамон, щасливі діти в старих поїздах, гарні нікому непотрібні хендмейдні декорації та шикарний вінтажний одяг.
7. Моя тимчасова хост-сім’я готувала та  годувала мене виключно традиційною їжею.Перший сніданок – чуррос. Це такі палички з солодкого тіста, які вони вмокають в гарячий шоколад, і потім ще й в цукор. Тобто якщо їсти їх кожного дня, можна через рік померти від цукрового діабету. Про що я й запитала, а відповіли мені, що їдять їх дуже рідко, але мало не плачучи від щастя.

8. Геїв у Мадриді дуже багато і їх легко помітно. У Мадриді є різнокольоровий квартал. Стільки прапорів ЛГБТ на квадратний метр не бачила в житті. Хлопчики, які закликають в бари, одягненні не надто стримано.. Всередині цих барів хлопці в блискучих сукенках і з шикарним макіяжем працюють офіціан(тами/ками?). 

e1l3kcun7uk

9.  Незважаючи на весь цей безмежний фан, я таки вирішила що є мейнстрімні речі, які я ніяк не можу пропустити, тому я вирішила відвідати музеї. Гойя, Мірó, Пікассо, Ліхтенштейн – я була просто в  захваті.
10.  В музеї сучасного мистецтва на екскурсію прийшли дітки  максимум років 4-5. Я всіма руками “за” мистецьке збагачення, але в голову ніяк не лізло,що таким дітям можна розказувати про кубізм і абстракціонізм. Моя супутниця мені все переклала і виявилось, що вони не тільки там не вперше, а вони ще й знають хто що намалював. Пояснюють їм все в ігровій формі. От,що формує круте суспільство.

 

Ірина Котельницька

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment