Роман Львів’янин: «До автостопу завжди думав, що люди злі, заздрісні, корисливі і всі помішані на грошах»

In Інтерв'ю

Сміливі завжди мають щастя. Я черговий раз переконалася в цьому, поспілкувавшись з цікавою, неординарною особистістю – Романом Львів’янином. В  свої 22 цей завзятий хлопець об’їхав пів-Європи і не збирається на цьому зупинятися. В його планах підкорити світ. Окрім цього юнак захоплюється програмуванням, займається спортом, вивчає іноземні мови і активно веде свій блог, де ділиться цікавими історіями з життя мандрівника, а також дає поради початківцям, які хочуть подорожувати автостопом.

14322613_1776833122589524_7475275714358685492_n

   З чого почалося твоє захоплення подорожами? Як ти наважився на перший виїзд?
Мабуть, все заклалось з поїздок з батьками на море чи в горив їх літню відпустку. Завжди з нетерпінням чекав, коли ми знову кудись поїдемо. Але загалом я помітив, що я не з тих людей, які люблять, наприклад, 2 тижні валятись на пляжі. Довше тижня я не витримував, мені ставало нудно і коли я став старшим свої власні подорожі я почав планувати по-іншому. Я хотів відвідати якомога більше міст України, а подорожувати головне тільки почати, а потім годі зупинитись. З кожним новим містом України хотілось відвідати ще і ще. Хотілось, щоб не залишалось областей, в яких я ще не був. Пізніше переключився на нові країни і теж зупинитись важче, тепер хочеться нові континенти. Боюсь, щоб я потім не захотів на іншу планету.

Скільки тобі було років, коли ти здійснив першу самостійну подорож?
Мені було 16 років, я вирішив з друзями поїхати в Київ на футбольний матч “Динамо”-”Карпати”. Подорожувати в Київ було дуже легко, бо поїздів в цьому напряму багато і більшість з них такі, що ввечері сідаєш, а зранку в Києві і назад так само, тому жодних проблем з подорожжю не виникало.

   Відколи ти почав подорожувати автостопом? Куди це було і з ким?
Перший подорож автостопм була літом 2013-го року. Це було по Білорусі та Росії, а конкретно за таким маршрутом: Львів-Гомель-Москва-Санкт-Петербург-Мінськ-Брест. Мені настільки сподобалась ідея автостопу, що я розлюбив поїзди. Особливо тому що вся подорож коштувала мені 400 гривень. Апотягом один тільки квиток зі Львова в Москву коштував би гривень 700. Після цієї подорожі зрозумів, що автостопом можна покорити світ, треба мати тальки бажання.

14322302_1776833119256191_4337029791007273795_n

Коли вирушаєш у подорож в тебе є якийсь конкретний план, ціль, обммеження з часом чи все відбувається спонтанно?
Так, стараюсь спланувати свою подорож, які країни і міста збираюсь відвідати. Звісно, перед подорожжю знайти в тих містах людей в Couscsurfing.org, які приймуть додому переночувати. Намагаюсь дотримуватись графіку, але коли, припустимо, ловиш машину в Чехію, а зловив в Італію, то важко відмовитись від такого подарунку долі.

Ти надаєш перевагу подорожам наодинці чи з компанією?
Ніколи ще не подорожував сам! Звісно, з компанією веселіше.

Як ти поєднуєш подорожі з особистим життям? Твоя дівчина підтримує твоє захоплення?
Прекрасно поєдную. Зі своєю дівчиною пройшов весь шлях від першого автостопу і дрібних поїздок по Україні до “короля автостопу”(як я це називаю). Хоч вона на початку не дуже вірила в такий спосіб пересування, але була чи не єдина, хто вірив і підтримував мене з початку моїх починань, коли всі люди відмовляли і казали, що це не реально. Але я таки довів, що це все реально і все можливо, після того, як я на собі випробував автостоп, поміг їй відкрити візу і вже не раз їздили разом. Їй такий вид подорожей теж дуже подобається, тому проблем з особистим життям немає!
14368626_1776833125922857_1630455216208535979_n

А батьки як до твого захоплення ставляться, адже подорожувати автостопом дуже виснажливо і небезпечно?
Перші поїздки автоспомоп змушений був приховувати і трішки підбріхувати. Але коли повертався, то розказував, що деякі відстані пересувався автостопом. Так крок за кроком підготував їх до того, що для мене нема іншого способу пересування, крім автостопу. Звісно вони переживали, відмовляли мене, але коли я за кілька євро проїжджаю пів-Європи і по поверненню розказую їм історії і показую фотографії, то вони зараз вже не маютьнічого проти. Дитина і світ дивиться, і грошей не бере. Ідеально ж.

Чи можеш згадати якусь смішну чи курйозну ситуацію під час стопу?
Найкурйозніші ситуації – це, напевно, місця, в якихдоводилося ночувати: у Петербурзі спав на столику у супермаркеті, а коли охоронець мене будив, я відповідав йому, що чекаю першого потягу метро. В Амстердамі дрімав на вокзалі, а коли звідти вигнали, довелося грітися біля автобуса, адже на вулиці було дуже холодно. Найчастіше виходило так, що нічліг знаходили на заправках за столиками. Але найвеселіша історія пов`язана зі Скандинавією. Подорожуючи Норвегією, ми з другом заїхали вгори, де вітер пронизував до кісток. І хоча ми мали палатку, але спати у ній було поганою ідеєю. Збокуми побачили сміттєвий контейнер для картону, відкрили його і вирішили, що переночувати у ньому– найкращий вихід. Тепло, безвітряно і комфортно.
Довелося, щоправда, прокинутися о п`ятій ранку, щоб не зруйнувати психіку якогось норвежця, який би вигулював зранку собаку і побачив двох хлопців, які вилазять зі сміттєвого баку:)

Ти об’їхав пів-Європи. Які країни тебе вразили, а які, навпаки, розчарували(якщо є такі)?
Вразила в першу чергу Норвегія. Там настільки гарні гори…Мені здавалось, що я потрапив на іншу планету. Також вразили шведи, а особливо їхнє ставлення до сміття. Вони настільки хазяйновиті і практичні, що навіть сміття використовують з користю. Швеція навіть закуповує сміття в Фінляндії, бо свого не вистачає:)
Розчарувала, мабуть, Сербія своїм проросійським населенням. Також основне розчарування – це Париж, бо насправді – це місто смердючого метро, купи бруду і дуже, дуже великої кількості циган, які весь час обракадають туристів.

14292403_1776833185922851_370780540561007746_n

Чи міг би ти залишитися в якійсь країни жити чи душа вічного мандрівника завжди буде линути до рідної Батьківщини?
Важко зараз сказати, але мені важко дається життя без дому, коли подорож дуже довга починаю сумувати за батьками, близькими людьми.На жаль, всіх близьких людей в подорож не візьмеш.:) Завжди дуже хочеться вернутись додому і показати батькам фото, де я був і що бачив:)

За твоїм особистим спостереженням, в якій країні найкращий стоп, а в якій найгірший?
Найкращий в східній Європі: Польща, Україна, Білорусь, Росія, Прибалтика, Угорщина та інші. Дивно, але це так і пересвідчився у цьому багато разів. Думаю, можливо тому, що бідні люди швидше готові помогти іншим і чим бідніша країна, тим кращий автостоп
Найгірший це, безумовно, в Швеції, там його взагалі майже не існує. За весь час нас там брали поляки, литовці, австралійці, але не шведи. Вони не дуже люблять відкриватись незнайомим людям.

Ти вже задумуався над тим, в якому напрямку поїдеш наступного разу?
Поки що ні. Літом поїду точно десь до моря, але напрямок ще не знаю. Це буде або на Захід: Італія, Іспанія, Португалія або на Південь: Греція, Туреччина:) Або і то, і інше. І всього побільше:)

В чому на твою думку перевага самостійного подорожування(мається на увазі автостопом) порівняно з організованим туризмом?
Основна перевага це в неординарності. Автостопом можна проїхати хоч 50 разів маршрутом Львів-Київ-Львів але жоден не буде схожий на попередній, бо кожен раз ваз візьме інший водій, вас висадять на інших точках, будете добиратись по-іншому. Я вже не кажу про далекі подорожі десь аж на захід Європи, коли не знаєте, де вас застане ніч, в машині чи на заправці, в каучсерфера чи в палатці.Аспробуйте поїздом 50 раз з’їздити в один і той самий тур, ті самі автобуси, ті самі готелі, ніяких пригод, нічого нового, ще й гроші потратили:)

Чи не плануєш в майбутньому здійснити навколосвітню подорож?
Ну поки шо це в мене в списку мрій, а не планів. Тому що, на жаль, громадянам України в багато країн потрібно візи, а в такі країни як США, Китай, Канада, Японія вони дорогі і потрібна хороша візова історія, а вона в мене складається поки що тальки з двох віз, тому для мене ще рано про це говорити:)

Впевнена в тебе все вийде. Що б ти порадив людям, які хочуть здійснити мрію подорожувати, але не знають з чого печати? Ну, наприклад, яких типових помилок припускаються автостопщики-початківці і як їх уникнути?
Основна помилка кожного подорожуючого – це слухати сторонніх людей. Люди вони песимісти і будуть вам розказувати, що їздити автостопом важко, ніхто не буде брати, що всі хочуть гроші. Будуть розказувати, що це небезпечно, що маніяки на дорогах полюють на автостопщиків і ще про про всяких бабаїв, як малим дітям розказувати.Головне – нікого не слухати, зібрати рюкзак і вперед до пригод.:)

14368807_1776833189256184_6225419152879992420_n

І наостанок, який твій життєвий дивіз?
“Світ не без добрих людей”. Люблю цю фразу. До автостопу завжди думав, що люди злі, заздрісні, корисливі і всі помішані на грошах, не розумів, як ще цей світ може існувати. Але за час подорожей стільки людей абсолютно безкоштовновезуть тебе, годують, запрошують переночувати, допомагають, що ти відкриваєш цей світ для себе по-новому.

Дякую тобі велике за те, що виділив час у своєму щільному графіку і погодився на інтерв’ю. Продовжуй займатися своєю улюбленою справою, з твоїм бажанням та ентузіазмом тебе неодмінно буде супроводжувати успіх у всіх починаннях. Бажаю тобі всього найкращого.:)

 

Алла Гунченко

 фото з особистого архіву Романа Львів’янина

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment