Не одним маршрутом або як встигнути всюди… на музику

In Архів

Як не крути , але Львів і музика нерозлийвода . Якщо навіть будніми днями на вулицях можна зустріти музикантів,то на Святому музики їх було хоч греблю гати,адже вийти і заграти має шанс кожен, хто вміє музикувати або володіти можливостями соловейка тобто співати.

Цього року дійство відбувалось під гаслами « Makemusicnotwar». Якщо ви подумали,що музика була одного жанру – то помиляєтесь. З усіх кутків звучали і акустика, і клубна музика, етно, джаз, фолк, навіть реп та багато інших жанрів. Програма була насиченою і кожен міг знайти щось рідне для душі. На жаль, погода видалась дуже примхливою і за словами волонтерів не всі гурти прийшли на свої локації,проте на настрій вона жодним чином не вплинула. Люди все одно приходили і слухали,розважалися і отримували задоволення. Не обійшлося без перипетій і гарячими протистояннями між гуртами і людьми. Ось наприклад коло каплиці Боїмів , коли учасники гурту «LBB» почали грати для перехожих,то якась жінка виставила у вікно колонку із музикою. Спочатку музиканти підігравали тій музиці,адже то були українські народні пісні. Але наглість жіночки перетнула межу і вона почала сваритися із слухачами і музикантами. Та все закінчилась гаслами «ганьба» і жінка забрала колонку. Далі я побувала у галереї «Щось цікаве», де своєю сакральному музикою зачарував слухачів гурт « Три кроки в ніч». Гурт існує вже 2 роки і вдруге бере участь у святі музики. Пізніше я зустріла музикантів під час виступу гурту «Оленки», де солістка і бандуристка Марія сказала,що знала «Оленок»,але ніколи не слухала. Оленки досить колоритний гурт ,який гармонійно звучить і чарує своїм етноколористикою і соковитими голосами. «Ось тепер слухаю», – каже дівчина,-. якщо всюди траур,то у Львові теж. все, що робиться – заради України». Дуже приємно,що гурти слухають одне одного.

Своєю енергійністю і драйвом зачарували мене учасниці гурту LvivLadies. Вони кажуть,що довго вагалися прийняти рішення ,чи взяти участь у святі музики через жалобний стан у країні. Але коли дізнавшись,що свято музики змінило свій девіз,то все-таки прийшли і виступили. « Свято музики одночасно започатковано у Лондоні і у Львові,то ж ми – на рівні», – каже одна із солісток і додає: -« що це чудовий старт для початківців висловити свої емоції і почуття».

Багато людей зізналось,що вперше чують про це свято,але соціальні мережі роблять своє діло. Юлія ,перехожа, каже,що їй дуже сподобалось такого виду захід і вона неодмінно наступного року навіть запишеться у волонтери. Різношерстною була публіка від старого до малого. Люди забували скільки їм років,адже музика не вимагає від старого юти молодим  і навпаки. Також дуже цікавим фактом є те,що участь брали не тільки виконавці Львова ,але були гості з інших міст. « Музика і мистецтво – це цвях,на який потрібно намотувати життя,щоб ми могли за нього боротися», – каже Майкл Кауфман –Портніков. Піаніст завітав до львів’ян із Києва і каже,що давно подорожує із заходу на схід і сходу на захід,щоб нести людям гармонію і мир у душі.

Для Юрія, офіціанта із кафе «Шампанія»,яке приймало гурт, події такого штибу – тільки позитив. « Зараз ми не повинні зациклюватись тільки на війні» – каже Юрко. Хоча офіціант є сам учасником гурту,але через відстань і деякі інші обставини не змогли взяти участь, а наступного року каже,що не зможе ,адже запланував вилазку закордон.

Загалом молодь підтримує думку ,що мистецтво повинне розвиватися ,навіть якщо в країні війна. Адже колись теж працювали театри і кіно,музика і співи. То чому не може зараз? Свято музики у Львові – це своєрідна моральна підтримка для всіх,хто переживає війну на Сході,адже всі учасники прийшли з ідеєю єдності і злагоди для всіх українців.

Також одним із екстравагантних і неординарних гостей був «DrumТиАтр» з Юрком Іздриком та Грицька Семенчука. Локація , настрій ,атомсфера дуже поєднувались – такий собі арт-треш. Проте виступ був доволі милий і як казав хлопець,що сидів коло мене – дах зносить. Звичайно не всі сприймають такого виду мистецтво – читання поезії під електронну музику – але шанувальники таки є. Юрко сказав,зо через його балаган не хотіли дозволити виступати арт формації.

Однією із родзинок свята був виступ «Гич оркестру»,які запалили драйвом і позитивною енергією всіх гостей. Сюрпризом їхнього виступу є те,що вони святкували 3 роки від створення гурту. Тож всі поціновувачі музики святкували справжнє день народження. І навіть подарували торт із свічками,які задув соліст.

«Жити не тужити» – бажає всім соліст гурту «Гич Оркестр» – Мар’ян Пирожок.

І пам’ятати,що музика об’єднює серця, приносить багато емоцій,вражень,друзів,робить людину людиною.

Loading Facebook Comments ...

Submit a comment